Колишній очільник групи прокурорів у справі Сергія Стерненка Андрій Родіонов дав свідчення в суді, на якому громадському активісту обирають запобіжний захід.
Родіонов підтвердив свою позицію, викладену в листі, який раніше оприлюднив проєкт «Слідство.Інфо». В тому листі він відмовився погоджувати підозру Стерненку в умисному вбивстві, тому що вважав викладені аргументи такими, що «не ґрунтуються на доказах, зібраних у провадженні, а також мають очевидно упереджений характер, необ’єктивні і не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України».
Читайте також: Під судом у справі Стерненка затримали активіста Миколу Виговського
Під час свого виступу в суді прокурор вказав також на порушення у тому, як повідомлення про підозру було скероване групі, яку він на той момент очолював. За його словами, в цей період у Офісі генерального прокурора відбувалася реорганізація, тож він працював формально поза штатом. Повідомлення зокрема не містило прізвища самого Родіонова.
«Було зазначено без прізвища прокурора, який повинен погодити повідомлення про підозру, однак зазначалася вже нова посада. Про що це свідчило? Що одразу і вже попередньо згода, наскільки я знаю, Бозовуляка погодити повідомлення про підозру була. Заздалегідь знаючи, що я старший групи прокурорів, що я маю протилежну думку з цього приводу, тим не менш адресовують людині, яка ще не старший групи прокурорів у процесі. Про що це свідчить? Що вже фактично є втручання в мою діяльність всупереч тій позиції, яку зайняло провадження», – стверджує Родіонов.
Читайте також: Справа Стерненка: суд відмовив у відводі прокурора Бозовуляка
Крім того, прокурор вказав на публічні заяви генеральної прокурорки Ірини Венедіктової, яка сказала в інтерв’ю виданню «Українська правда», що підозра Стерненку «буде в будь-якому разі».
«Публічні заяви вищої посадової особи Генеральної прокуратури, яка не була ще на той момент у процесі, не була обізнана з матеріалами провадження, якій не доповідалося навіть мною як старшим у групі прокурорів, тим не менш вже зроблені однозначні висновки про те, що буде повідомлено про підозру... В принципі, вища посадова особа, від якої залежить і моя... ну, всі посади і призначення призначаються винятково генеральним прокурором. По суті, я людина, яка в якійсь мірі залежна від її рішень. І це публічно. Як це оцінювати, як не тиск? Власне, з таким повідомленням про загрозу незалежності я й звернувся, це теж детально описано, чому я вважаю, що це зазіхає на мою незалежність як прокурора в процесі», – додав він.
Родіонов, за його словами, звернувся до Ради прокурорів у зв’язку з цим випадком, проте орган не знайшов підтвердження його заявам.
«На жаль, це наша ганьба – це моє оціночне судження щодо діяльності Ради прокурорів. По суті, це такий собі килимок перед дверима, об який керівництво за потреби чи без витирає ноги. Вони захищають кого завгодно, тільки не прокурорів від втручання керівників, а навпаки», – сказав прокурор.
Він додав, що, Рада прокурорів, згідно з її відповіддю, не знайшла підтвердження його заяві.
Присутні в залі слухачі та захист Стерненка зустріли ці слова Родіонова оплесками.
10 червня 2020 року проєкт «Слідство.Інфо» оприлюднив лист Андрія Родіонова до виконувача обов’зків начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України. Родіонов обґрунтував свою відмову погодити підозру Сергію Стерненку на 13 сторінках, вказуючи на «очевидно упереджений характер» підозри.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
